Саморобний генератор сигналів

8

Сучасні пристрої і елементна база дозволяють створювати прості, але ефективні пристрої, про які радіоаматори минулого століття і мріяти не могли. Можливості сучасних пристроїв дуже широкі. Раніше доводилося робити своїми руками те, що зараз можна просто завантажити з інтернету. Про один з таких пристроїв піде мова в даній публікації.

Що хотілося мати в своєму арсеналі радіоаматору:1. Мультиметр. Це основний прилад для всіх радіоаматорів. Коштував дорого, але без нього ніяк!2. Блок живлення, бажано багатополярний і великими діапазонами регулювання струму і напруги. Зазвичай не купувався, а робився самостійно.3. Осцилограф. Це була прямо таки мрія всіх просунутих радіоаматорів. Купити було нереально дорого.4. Генератор сигналів. Рідко потрібне, але дуже корисний пристрій. Про простому, але багатофункціональному генераторі я розповім вам сьогодні.

Все почалося зі статті в журналі радіо №6 за 1992 рік. Стаття називалася»нескладний функціональний генератор».

Автор пропонував зібрати простий, багатофункціональний генератор, з діапазоном частот від 1 до 100кгц, вихідними сигналами синусоїдальної, трикутної, прямокутної форми, з поділом по декадах, з можливістю плавного регулювання амплітуди і частоти. Додатково є генератор «білого шуму». Так само була наявність вихідних сигналів рівня кмоп і ттл.

Схема гранично проста, я її тільки злегка модернізував, додавши стабілізатор на мікросхемі кр142ен5в.

У статті є друкована плата, правда розведена вона була під більш мініатюрний корпус мікросхеми к561ла7. Але кого це може зупинити.

Найбільшою складністю для радіоаматорів минулого століття були корпуси саморобок. Пластикові корпуси, які зараз в достатку просто не було, від слова зовсім. Доводилося робити корпус з доступних матеріалів: фанери, оргскла, двп, склотекстоліту. Мало хто мав доступ до листового металу. Історія корпусу для генератора була довгою. Справа була на початку 90-х минулого століття. Спочатку це був корпус для світломузики. Я її майже зібрав, але ніяк не міг знайти найголовніший компонент – мікросхему к176іе12. Її банально ніде було взяти, вона ніде не продавалася в той час. Парадоксально, я зібрав ще кілька робочих схем світломузики, але ні в однієї не було корпусу, а у цієї був корпус, але вона залишилася незакінченою. Світломузика довго пролежала, майже зібрана конструкція розійшлася по іншим саморобкам і нарешті в кінці 90-х корпус знайшов свою начинку-генератор.

Все було зібрано за рекомендаціями статті, навіть перетворювач залитий парафіном )).на лицьовій панелі не було місця для роз’ємів вихідних сигналів рівня кпоп і ттл, довелося розмістити їх на задній стороні корпусу.

Передня панель оформлена доступними на той момент засобами: цифровими і літерними наклейками від аудіо і відеокасет. Для захисту панель додатково захищена скотчем.

Генератор повністю робочий і через багато років нормально функціонує.